Асоціація лікарів-анестезіологів Миколаївської області

Внески за рік- 51 000

Залишки за попередні роки- 16 079

Витрати за рік- 30 769

Участь та проведення науково — практичних конференцій — 9 400

Організаційні витрати АЛАМО ( витратні матеріали, підтримка сайту, ремонт орг. техніки) — 3 490

Матеріальна допомога на лікування та поховання членів АЛАМО — 5 700

Закупівля захисних масок від COVID-19 — 2 429

Банківські послуги ( підтримка рахунку, переведення в готівку грошей) — 1 100

Всього — 30 769

Залишки на рахунку АЛАМО на 2021 рік — 33 310

4 листопада, пішла з життя людина без якої не можна уявити не лише університет, а й анестезіологію в цілому — Фелікс Семенович Глумчер.
Вчитель не одного покоління анестезіологів-реаніматорів нашої країни, гідна та порядна людина, прекрасний фахівець, справжній фанат своєї справи.
Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ імені О.О. Богомольця, член-кореспондент НАМН України, лауреат Державної премії України, є одним з засновників фахового наукового журналу з анестезіології «Біль, знеболення і інтенсивна терапія».

Почавши свій тернистий шлях з Пермського медичного інституту, який Фелікс Семеновичу закінчив у 1973 році відразу переїхав до Києва, де працював спочатку у 6 клінічній лікарні «Медмістечко», а з 1975 по 1986 лікарем-анестезіологом в Київській клінічній лікарні №17 — ТМО «Торакальна хірургія та пульмонологія».
У 1986 році розпочав свою педагогічну роботу, а вже у 2003 році очолив кафедру анестезіології та інтернованої терапії НМУ імені О.О. Богомольця, яку очолював й по сьогоднішній день.

Фелікс Семенович Глумчер — відомий далеко за широтами нашої Держави, провідний фахівець та знаток своєї справи, постійний консультант Республіканської служби авіації та свого часу був головним позаштатним спеціалістом з анестезіології та інтенсивної терапії МОЗ України.
За довгі роки безперервної практики золоті руки професора Глумчера врятували не одну тисячу життів, адже хто як не анестезіолог-реаніматолог стикається зі смертю дуже часто та мусить її перемогти.

Висловлюємо щирі слова скорботи рідним, близьким, учням шановного Фелікса Семеновича Глумчера, співробітникам кафедри анестезіології та інтенсивної терапії, спільноті лікарів-анестезіологів України! Світла й Вічна пам’ять про Вчителя, Педагога, Лікаря, Наставника, Сім’янина, Фахівця, Величну Людину шановного Фелікса Семеновича Глумчера!

З 29 березня Україна працюватиме за оновленими медичними стандартами надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Зокрема, МОЗ Україн оновив алгоритми амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам з підозрою на COVID-19.

► Відповідно до цих алгоритмів, пацієнтів з легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, що одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, рекомендовано лікувати амбулаторно, тобто в домашніх умовах.

При цьому лікарі забезпечують постійний контроль поточного стану пацієнта і його контактних осіб за телефоном та/або можуть здійснювати виїзні консультації з дотриманням правил інфекційного контролю. Медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання, і контактні особи пацієнта обов’язково мають використовувати засоби індивідуального захисту.

► Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонене у разі, якщо пацієнт перебуває в групі ризику щодо розвитку ускладнень або має симптоми, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг.

До таких симптомів відносяться: ядуха; утруднене дихання; збільшення частоти дихальних рухів більше фізіологічної норми; кровохаркання; шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея); зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість).

Зазначаємо, що ускладнення дихання при COVID-19 зазвичай розвиваються на другому тижні хвороби, тому медпрацівникам рекомендовано особливо активно спостерігати за хворими саме в цей період.

► Відповідні державні положення затверджені наказом МОЗ України про «Організацію надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)». Вони ґрунтуються на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я, оновлених після поширення хвороби за межі Китаю, та є адаптованими до потреб системи охорони здоров’я України.